Завідувач – к.мед.н., с.н.с. О.В. Покас.
Розвиток мікробіологічних досліджень у ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України” бере свої початки з Київського бактеріологічного інституту і є прикладом гармонійного поєднання теоретичної мікробіології із запитами протиепідемічної практики. Вчені в кожний конкретний період вирішували саме ті питання, які були вкрай необхідні для зниження інфекційної захворюваності населення України.
Більш ніж сто років тому основними напрямками наукового пошуку, видатних на той час мікробіологів, була розробка методів виділення патогенних мікроорганізмів, вивчення їх властивостей, умов культивування, способи виділення чистої культури збудників з діагностичною метою або для накопичення мікробної маси чи окремих компонентів мікробної клітини.
У 60-70 роках ХХ ст. розпочато дослідження антигенів умовно-патогенних мікроорганізмів. Отримана різнобічна характеристика біохімічної природи, антигенного складу, локалізації у клітині й біологічних властивостей антигенів грибів роду Candida, протеїв, клебсієл, що було важливо для подальшого конструювання діагностичних імунопрепаратів.
На початку 90-х років фахівцями лабораторії визначена домінуюча роль грамнегативних мікроорганізмів у розвитку внутрішньо лікарняних інфекцій (ВЛІ). Значним внеском у боротьбі з ВЛІ була розробка Є.П. Бернасовською, О.П. Сельніковою, О.І. Поліщук, Л.В. Авдєєвою сумісно зі співробітниками кафедри неонатології НМАПО ім. П.Л.Шупика першої в Україні регіональної програми клініко-мікробіологічного моніторингу за ВЛІ новонароджених, яка в подальшому лягла в основу низки нормативних документів МОЗ України.
Наступні роботи цих авторів прогнозували зміни домінуючих видів – збудників ВЛІ, залучення до епідемічного процесу нозокоміальних інфекцій стафілококів, стрептококів, грибів роду Сandida, асоціацій різних видів мікроорганізмів. Літературні відомості та дослідження співробітників лабораторії останнього десятиріччя підтвердили правильність прогнозів щодо етіологічної структури нозокоміальних інфекцій не лише серед пацієнтів пологових закладів, але й серед хворих хірургічного профілю та інших контингентів госпіталізованих осіб.
На основі вивчення в окремі часові періоди етіологічної структури нозокоміальних інфекцій, визначення антибіотикорезистентності та інших біологічних властивостей збудників запропоновані система мікробіологічного моніторингу у стаціонарах різного профілю та заходи щодо попередження внутрішньо лікарняних інфекцій (О.І. Поліщук, Л.В. Авдєєва, О.В. Покас та ін.).
Вивченню чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів та розробці науково-обґрунтованих методів раціонального застосування цих препаратів багатьма авторами приділялась значна увага ще, починаючи з 40-х років ХХ століття. використання антибіотиків у кожен окремий проміжок часу. В сучасний період вивчаються як рівні розповсюдження найбільш проблемних в плані їх антибіотикостійкості збудників, так і механізми антибіотикорезистентності - на фенотиповому рівні, та за допомогою молекулярно-генетичних методів.
Протягом багатьох років на базі лабораторії функціонує музей живих культур патогенних для людини мікроорганізмів (МПМ), який від початку свого створення та до сьогодні забезпечує потреби практичної охорони здоров’я та науковців України, сприяє збереженню біологічного різноманіття.
Враховуючи велику наукову цінність, практичне використання об‘єктів зберігання, а також значний обсяг наукових досліджень, які проводяться співробітниками Музею патогенних для людини мікроорганізмів, з 1999 р. він визначений Постановою Кабінету міністрів України «... як об‘єкт, що становить національне надбання, тобто як «унікальний об‘єкт», що не піддається відтворенню, втрата або руйнування якого матиме негативні наслідки для розвитку науки та суспільства». Функціонування МПМ здійснюється відповідно до „Засад створення та функціонування музею патогенних для людини мікроорганізмів” на базі ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМНУ” (основний фонд) та 4 філіали на базі інших установ МОЗ та НАМН України. З 2009 р. Постановою Кабінету міністрів України за №1709-р МПМ внесений до Державного реєстру наукових об‘єктів, що становлять національне надбання.
На базі МПМ функціонує єдиний в Україні депозитарій патогенних для людини мікроорганізмів, де проводиться депонування штамів з метою здійснення патентної процедури. Депозитарій було створено у 1994 р. у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України „Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів” за № 705 від 12.10.1994 р.
- За останні 25 років за матеріалами наукових досліджень лабораторії:
- - підготовлено 3 докторських та 6 кандидатських дисертацій;
- - опубліковано більше 300 наукових праць;
- - за участі співробітників розроблено та впроваджено 10 наказів МОЗ України;
- - видано 3 каталоги та 1 додаток до каталогу культур Музею патогенних для людини мікроорганізмів;
- - видано 7 випусків щорічних збірок наукових праць співробітників Музею патогенних для людини мікроорганізмів “Методи одержання чистих культур мікроорганізмів та їх довгострокового зберігання в колекціях”;
- - отримано 12 патентів України.
У рамках короткої статті неможливо висвітлити всі напрямки та результати досліджень, що виконувались влабораторії мікробіології за час існування Інституту. Але й таке, досить неповне, викладення дозволяє зробити висновок про актуальність робіт у кожний період часу, їх значущості для теоретичної медицини та протиепідемічної практики.
