ІСТОРІЯ
Інститут заснований у жовтні 1896 р. за ініціативою «Київського Товариства боротьби із заразними хворобами» для боротьби з інфекційними хворобами, зокрема дифтерією та сказом. Інститут багаторазово змінював свою назву в залежності від першочергових завдань, які ставила перед вченими епідемічна ситуація в країні.
Серед засновників Інституту були видатні, знані у всьому світі вчені: акаде-міки та професори О.Д. Павловський, В.К. Високович, В.В. Підвисоцький, В.П. Образцов, Ф.О. Леш, В.К. Ліндеман, О.А. Кронтовський, М.П. Нещадименко, В.Г. Дроботько, Б.І. Клейн, М.К. Яцемірська-Кронтовська та інші. Впродовж багаторічної історії директорами Інституту були відомі вчені: професор-педіатр В.Є. Чернов, професори В.К. Ліндеман та М.П. Нещади-менко, доцент С.М. Терехов, професор М.Н. Мельник, член-кор. НАН, АМН України і РАМН, А.Ф. Фролов, професори А.М. Щербінська , О.П. Сельнікова, В.Ф.Марієвський та В.І. Задорожна.
Першим директором Бактеріологічного інституту був професор О.Д. Павловський. ПАВЛОВСЬКИЙ Олександр Дмитрович (1857-1944) - видатний мікро-біолог і хірург, доктор медичних наук, професор.
З 19 квітня 1898 р. директором інституту став відомий на той час професор-педіатр В.Є.Чернов, завідувач кафедри педіатрії Київського університету. ЧЕ-РНОВ Василь Єгорович (1852-1912).
19 квітня 1903 р. в інституті був організований відділ експериментальної медицини, який очолив ЛІНДЕМАН Володимир Карлович (1868-1933).
Директором інституту (1919-1931) став вчений-мікробіолог професор НЕЩАДИМЕНКО Марко Петрович (1869-1942).
У 1943 р. інститут відновив свою діяльність, особливо після призначення в серпні 1944 р. директором ТЕРЕХОВА Сергія Миколайовича (1904-1996).
В 1965 р. інститут перейменовано в Київський науково-дослідний інститут епідеміології .В 1965 р. інститут перейменовано в Київський науково-дослідний інститут епідеміології, мікробіології та паразитології. Директо-ром його з 1973 р. по 1981 р. був професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР МЕЛЬНИК Марко Никифорович (1914-1997).
Надалі директором (1981-1992 р.р.) став чл.-кореспондент АМН, НАН України, РАМН, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії О.В.Палладіна НАН України професор ФРОЛОВ Аркадій Федорович (1931-2014).
З 1992 по 1997 р.р. Інститут очолювала д.мед.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України ЩЕРБІНСЬКА Алла Михайлівна (1937 р.н.).
З 1997 по 2006 рік директором Інституту була Заслужений діяч науки і техніки України, д.мед.н., професор СЕЛЬНІКОВА Ольга Петрівна (1948-2011).
У 2006-2012 рр Інститут очолює д.мед.н., професор, завідувач лабораторії дезінфектології МАРІЄВСЬКИЙ Віктор Федорович (1945 р.н.), відомий вчений в галузі профілактичної медицини. Основні напрямки його діяльності пов'язані з проблемами епідеміології та профілактики вірусних гепатитів В та С, внутрішньолікарняних інфекцій; актуальними питаннями дезінфекції та стерилізації; вивченням теоретичних основ епідеміології; організації санітар-но-епідеміологічної служби. Результати його наукової діяльності знайшли відображення у понад 230 опублікованих наукових працях, у тому числі 3 монографіях, патентах, свідоцтвах на винаходи.З його ініціативи в Інституті розроблено «Концепцію державної цільової програми профілактики парен-теральних вірусних гепатитів». В.Ф. Марієвським відновлено проведення щорічних науково-практичних конференцій, присвячених пам'яті академіка Л.В. Громашевського. В Інституті створена меморіальна кімната Л.В. Громашевського.
З грудня 2013 р. директором Інституту є д.мед.н., професор ЗАДОРОЖНА Вікторія Іванівна - провідний вчений в галузі епідеміології інфекційних хвороб, вірусології та вакцинології. Її фундаментальні та прикладні дослідження спрямовані на розвиток молекулярної епідеміології вірусних інфекцій, розкриття механізмів взаємовідносин у паразитарній системі, оптимізацію схем рутинної імунізації. Провідним напрямком наукової роботи В.І. Задорожної є розробка стратегії та тактики ерадикації поліомієліту, їх реаліза-ція дозволила припинити циркуляцію "дикого" поліовірусу в Україні за ра-хунок досягнення достатнього рівня несприйнятливості населення, а територію України у складі Європейського регіону ВООЗ сертифікувати як вільну від цієї хвороби. Результати наукової діяльності професора Задорожної В.І. відображені у значної кількості нормативних документів МОЗ України. За час роботи в Інституті В.І. Задорожної відновлено тимчасово припинене ви-дання журналу «Профілактична медицина», головним редактором якого є професор Задорожна В.І.
При Інституті функціонує спеціалізована вчена рада з правом проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) медичних наук: за спеціальностями епідеміологія, інфекційні хвороби, медична вірусологія, головою якої є В.І. Задорожна.
Сьогодні ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» - головний науково-дослідний заклад з проблем епідеміології, мікробіології, інфекційної патології з кваліфікованими науковими кадрами та клінічною базою. Інститут координує наукову діяльність профільних інститутів та інфекційної служби України.
З 2013 р. клініка Інституту розташована на двох базах. З 04.10.2013 р. розпочато прийом хворих на базі клініки по вул. Галицькій, 4. Там функціонують відділ інтенсивної терапії та детоксикації; відділ нейроінфекцій з відповідними відділеннями. Клінічна база Інституту на вул. М. Амосова, 5 прово-дить прийом хворих у відділ вірусних гепатитів та СНІДу (відділення віруcного гепатиту та відділення СНІДу). В структурі Інституту у 2014 р. створено Центр інфекційних уражень нервової системи на 40 ліжок, до якого входять 2 наукових відділи (нейроінфекцій і інтенсивної терапії та детоксикації) та відповідні відділення.
За останню чверть століття в Інституті, в різних галузях медичної науки, що відповідає основним напрямкам його діяльності, працювали такі видатні професори, як Ю.А. Барштейн, І.Л. Богданов, Ю.О. Бірковський, М.Я. Ва-щенко, А.Д. Вовк,В.Л. Васильєва, Л.Л. Громашевська, В.І. Задорожна, В.П. Мітченко, Н.А. Максимович, І.К. Падченко, В.М. Плетньов, О.К. Тринус, Б.Л. Угрюмов, Т.Г. Філософова, Р.Я. Херсонська, Є.О. Шабловська, Л.Ф. Шевченко, А.Л. Гураль, В.І. Бондаренко, О.І. Поліщук; доктори наук: І.С. Бріт, В.О. Булгаков, З.П. Васюренко, І.І. Даниленко, Є.В. Доброштан, І.М. Локтєва, І.Г. Лукач, В.О. Мухопад, М.Я. Оргель, В.Г. Оксіюк, Г.Г. Попович, Є.О. Суптель, Н.В. Татьянко, А.В. Шапіро.
Зараз в Інституті плідно працюють висококваліфіковані фахівці професори В.В. Алексеєнко, А.М. Зарицький, А.О. Руденко, Л.М. Чудна, А.М. Щербінська, С.Л. Рибалко, О.А. Трунова, О.А. Ракша-Слюсарева та доктори наук В.П. Жалко-Титаренко, В.І. Матяш, А.П. Міроненко, Т.А. Сергеєва, С.В. Федорченко, В.Р. Шагінян, які разом із співробітниками вивчають вплив сучасних екологічних та соціально-економічних факторів на епідемічний про-цес гепатитів В і С, ВІЛ-інфекції, грипу, кишкових інфекцій та паразитозів; удосконалюють стратегію вакцинопрофілактики кору, краснухи, епідемічно-го паротиту, діагностику та терапію вірусних захворювань; досліджують молекулярно-біологічні особливості збудників інфекцій та молекулярні основи конструювання профілактичних та лікувальних антивірусних препаратів, тощо. Інститут надає консультативну допомогу лікувально-профілактичним закладам областей України. При виникненні в країні надзвичайних ситуацій працівники, за завданням МОЗ України, виїжджають на спалахи інфекційних хвороб (холера, дифтерія, вірусні гепатити, кишкові інфекції, лептоспіроз та ін.), вивчають причини їх виникнення та розробляють заходи подолання та профілактики. Наукові співробітники беруть активну участь у з'їздах, конференціях, симпозіумах, зокрема міжнародних.
Інститут був і залишається провідною науковою установою в галузі збере-ження епідемічного благополуччя в країні, осередком творчої думки та підготовки спеціалізованих кадрів.
Сьогодні ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» - головний науково-дослідний заклад з проблем епідеміології, мікробіології, інфекційної патології з кваліфікованими науковими кадрами та клінічною базою. Інститут координує наукову діяльність профільних інститутів та інфекційної служби України.
З 2013 р. клініка Інституту розташована на двох базах. З 04.10.2013 р. розпочато прийом хворих на базі клініки по вул. Галицькій, 4. Там функціонують відділ інтенсивної терапії та детоксикації; відділ нейроінфекцій з відповідними відділеннями. Клінічна база Інституту на вул. М. Амосова, 5 прово-дить прийом хворих у відділ вірусних гепатитів та СНІДу (відділення віруcного гепатиту та відділення СНІДу). В структурі Інституту у 2014 р. створено Центр інфекційних уражень нервової системи на 40 ліжок, до якого входять 2 наукових відділи (нейроінфекцій і інтенсивної терапії та детоксикації) та відповідні відділення.
За останню чверть століття в Інституті, в різних галузях медичної науки, що відповідає основним напрямкам його діяльності, працювали такі видатні професори, як Ю.А. Барштейн, І.Л. Богданов, Ю.О. Бірковський, М.Я. Ва-щенко, А.Д. Вовк,В.Л. Васильєва, Л.Л. Громашевська, В.І. Задорожна, В.П. Мітченко, Н.А. Максимович, І.К. Падченко, В.М. Плетньов, О.К. Тринус, Б.Л. Угрюмов, Т.Г. Філософова, Р.Я. Херсонська, Є.О. Шабловська, Л.Ф. Шевченко, А.Л. Гураль, В.І. Бондаренко, О.І. Поліщук; доктори наук: І.С. Бріт, В.О. Булгаков, З.П. Васюренко, І.І. Даниленко, Є.В. Доброштан, І.М. Локтєва, І.Г. Лукач, В.О. Мухопад, М.Я. Оргель, В.Г. Оксіюк, Г.Г. Попович, Є.О. Суптель, Н.В. Татьянко, А.В. Шапіро.
Зараз в Інституті плідно працюють висококваліфіковані фахівці професори В.В. Алексеєнко, А.М. Зарицький, А.О. Руденко, Л.М. Чудна, А.М. Щербінська, С.Л. Рибалко, О.А. Трунова, О.А. Ракша-Слюсарева та доктори наук В.П. Жалко-Титаренко, В.І. Матяш, А.П. Міроненко, Т.А. Сергеєва, С.В. Федорченко, В.Р. Шагінян, які разом із співробітниками вивчають вплив сучасних екологічних та соціально-економічних факторів на епідемічний про-цес гепатитів В і С, ВІЛ-інфекції, грипу, кишкових інфекцій та паразитозів; удосконалюють стратегію вакцинопрофілактики кору, краснухи, епідемічно-го паротиту, діагностику та терапію вірусних захворювань; досліджують молекулярно-біологічні особливості збудників інфекцій та молекулярні основи конструювання профілактичних та лікувальних антивірусних препаратів, тощо. Інститут надає консультативну допомогу лікувально-профілактичним закладам областей України. При виникненні в країні надзвичайних ситуацій працівники, за завданням МОЗ України, виїжджають на спалахи інфекційних хвороб (холера, дифтерія, вірусні гепатити, кишкові інфекції, лептоспіроз та ін.), вивчають причини їх виникнення та розробляють заходи подолання та профілактики. Наукові співробітники беруть активну участь у з'їздах, конференціях, симпозіумах, зокрема міжнародних.
Інститут був і залишається провідною науковою установою в галузі збере-ження епідемічного благополуччя в країні, осередком творчої думки та підготовки спеціалізованих кадрів.
ВЧЕНА РАДА, ЗАСТУПНИКИ ДИРЕКТОРІВ З НАУКОВОЇ РОБОТИ
ТА ВЧЕНІ СЕКРЕТАРІ ІНСТИТУТУ
ТА ВЧЕНІ СЕКРЕТАРІ ІНСТИТУТУ
В Інституті працювала та працює вчена рада під керівництвом директорів та їх заступників з наукової роботи, яка створювалась для здійснення колегіального керівництва науковою діяльністю Інституту і була в правовому відношенні дорадчим органом директора.
До складу Вченої ради входять провідні вчені Інституту, керівники наукових підрозділів, адміністративно-господарської служби, клініки, ради молодих вчених, провідні вчені інших профільних наукових установ.
Вчена рада визначала перспективні напрямки наукової і науково-технічної діяльності інституту; здійснювала наукову та науково-технічну експертизу тематики та результатів науково-дослідних робіт; розглядала та затверджувала поточні плани наукових досліджень; затверджувала теми дисертацій, наукових керівників (консультантів); затверджувала результати атестації наукових працівників; обирала за конкурсом на вакантні посади наукових працівників; розглядала питання щодо присвоєння наукових звань; вирішувала провідні питання діяльності Інституту, визначені Статутом.
У післявоєнний період та до теперішнього часу заступниками директора з наукової роботи були:
ВОРОБЙОВА Неоніла Миколаївна, доктор медичних наук, професор, напрямком діяльності якої були епідеміологія та мікробіологія дитячих інфекцій;
ГРОМАШЕВСЬКИЙ Лев Васильович, академік АМН СРСР, заслужений діяч науки і техніки України, Герой соціалістичної праці, який майже 30 років очолював наукове керівництво Інститутом. Досягнення та фундаментальні ідеї вченого стали запорукою блискавичних успіхів у боротьбі з інфекційними хворобами в нашій країні. Його наукові теорії визнані в усьому світі. Л.В. Громашевським була створена наукова епідеміологічна школа. За видатні заслуги перед медичною наукою та суспільством Л.В. Громашевський був нагороджений чисельними орденами та золотою медаллю «Серп і молот». Його творче життя - ціла епоха в розвитку вітчизняної епідеміології. З 1981 року Інститут носить його ім'я.
СИНЯК Костянтин Михайлович, відомий український учений-епідеміолог, доктор медичних наук, професор. Займався проблемами епідеміології, мікробіології, вірусології та вакцинопрофілактики. Костянтин Михайлович створив в Інституті лабораторію газової хроматографії та спектрального аналізу - новітнього методу на той час задля налагодження ранньої і швидкої діагностики інфекційних хвороб.
До складу Вченої ради входять провідні вчені Інституту, керівники наукових підрозділів, адміністративно-господарської служби, клініки, ради молодих вчених, провідні вчені інших профільних наукових установ.
Вчена рада визначала перспективні напрямки наукової і науково-технічної діяльності інституту; здійснювала наукову та науково-технічну експертизу тематики та результатів науково-дослідних робіт; розглядала та затверджувала поточні плани наукових досліджень; затверджувала теми дисертацій, наукових керівників (консультантів); затверджувала результати атестації наукових працівників; обирала за конкурсом на вакантні посади наукових працівників; розглядала питання щодо присвоєння наукових звань; вирішувала провідні питання діяльності Інституту, визначені Статутом.
У післявоєнний період та до теперішнього часу заступниками директора з наукової роботи були:
ВОРОБЙОВА Неоніла Миколаївна, доктор медичних наук, професор, напрямком діяльності якої були епідеміологія та мікробіологія дитячих інфекцій;
ГРОМАШЕВСЬКИЙ Лев Васильович, академік АМН СРСР, заслужений діяч науки і техніки України, Герой соціалістичної праці, який майже 30 років очолював наукове керівництво Інститутом. Досягнення та фундаментальні ідеї вченого стали запорукою блискавичних успіхів у боротьбі з інфекційними хворобами в нашій країні. Його наукові теорії визнані в усьому світі. Л.В. Громашевським була створена наукова епідеміологічна школа. За видатні заслуги перед медичною наукою та суспільством Л.В. Громашевський був нагороджений чисельними орденами та золотою медаллю «Серп і молот». Його творче життя - ціла епоха в розвитку вітчизняної епідеміології. З 1981 року Інститут носить його ім'я.
СИНЯК Костянтин Михайлович, відомий український учений-епідеміолог, доктор медичних наук, професор. Займався проблемами епідеміології, мікробіології, вірусології та вакцинопрофілактики. Костянтин Михайлович створив в Інституті лабораторію газової хроматографії та спектрального аналізу - новітнього методу на той час задля налагодження ранньої і швидкої діагностики інфекційних хвороб.
ШАБЛОВСЬКА Євгенія Олександрівна, доктор медичних наук, у продовж 30 років працювала на посаді заступника директора з наукової діяльності:спочатку у Львівському Інституті епідеміології та гігієни, а згодом - в нашому Інституті. Основними напрямками її наукової діяльності було вивчення епідеміології інфекційних хвороб та екології їх збудників, проблем зоонозних та паразитарних інфекцій. Під її керівництвом проводився моніторинг за сибіркою та сказом в Україні. У розвиток наукового напрямку досліджень Є.О. Шабловська створила наукову школу.
У 1989 році за монографію «Стронгіолоїдоз» вона одержала премію ім. академіка П.Г. Сергієва. За значні наукові досягнення була нагороджена почесними грамотами та медалями.
У 1989 році за монографію «Стронгіолоїдоз» вона одержала премію ім. академіка П.Г. Сергієва. За значні наукові досягнення була нагороджена почесними грамотами та медалями.
ДОАН Світлана Іванівна, доктор медичних наук. Напрямки її наукової діяльності були пов’язані з теоретичними та практичними проблемами та особливостями інфекційних хвороб, в тому числі ВІЛ-інфекції/СНІДу.
ШАГІНЯН Валерія Робертівна, доктор медичних наук. Наукова діяльність її пов’язана з вивченням епідеміологічних характеристик парентеральних ві-русних гепатитів, розробкою стратегії профілактики перинатальної передачі вірусів гепатитів В і С. Сфера наукових інтересів В.Р. Шагінян стосується та-кож специфічної діагностики вірусних гепатитів, питань імунопрофілактики інфекційних хвороб.
Помічниками директора у керівництві науковою та науково-організаційною роботою Інституту були і є вчені секретарі.
Вони проводили підготовку роботи Вченої ради, корегують оформленням, своєчасне подання пропозицій нових планів науково-дослідних робіт у відповідності до вимог Інституту, конкурсів, об’явлених АМН, МОЗ та іншими міністерствами і відомствами України, грантів за профілем роботи Інституту, організовували їх обговорення на засіданнях Вченої ради, своєчасно подавали всю необхідну документацію з цього питання до відповідних закладів. Здійснювали координацію тематичних планів НДР, які виконувались структурними підрозділами Інституту. Організовували і приймали участь в контролі за своєчасним і якісним їх виконанням. Контролювали своєчасне завершення виконання річних планів НДР, забезпечували підготовку звітів і їх обговорення на засіданнях Вченої ради. Приймали активну участь у підготовці річного звіту Інституту про наукову і науково-організаційну діяльність і своєчасне подання до МОЗ або АМН України. Щорічно складали проект плану роботи Вченої ради Інституту та представляли її на затвердження, контролювали його виконання і виконання прийнятих Вченою радою рішень. Готували засідання Вченої ради, вели її протоколи та всю документацію. Організовували і забезпечували проведення конкурсів по заміщенню вакантних посад в структурних підрозділах Інституту. Готували пропозиції і оформлювали план підготовки наукових кадрів Інституту, щорічно організовували конкурс щодо прийняття в докторантуру, аспірантуру, клінічну ординатуру перспективної молоді, контролювали виконання учбових планів особами, які прийняті і навчаються, забезпечували проведення їх атестації на засіданнях Вченої ради, а також своєчасне отримання стипендії. Вели документацію щодо оплати керівників дисертаційних робіт і щомісяця представляли її до бухгалтерії. Організовували апробацію на засіданнях Вченої ради закінчених докторських дисертацій. Готували пропозиції і всі матеріали для обговорення на Вченій раді щодо присвоєння вчених звань «старший науковий співробітник» і «професор». Двічі на рік (весняна та осіння сесії) організовували та проводили разом з комісією вступні та кандидатські іспити з «епідеміології», «мікробіології», «вірусології» та «інфекційних хвороб». Оформлювали і зберігали протоколи та посвідчення. За рішенням директора та заступника директора з наукової роботи виконували поточні завдання, відповідали на листи та накази АМН, МОЗ України, інших міністерств, відомств.
Починаючи з післявоєнних років, коли директором Інституту був Сергій Миколайович Терехов, вченим секретарем у нього була кандидат медичних наук Янченко Тамара Федорівна. Це була обізнана, добра і талановита людина, яку поважали і цінували всі співробітники і, особисто, Сергій Миколайович. В тяжку для Тамари Федорівни годину, він проявив турботу, призначивши догляд за нею співробітниками Інституту.
Після смерті Т.Ф. Янченко у 1962 році вченим секретарем призначили кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника Рижевську Наталію Іллівну, ветерана Великої Вітчизняної війни, ветерана праці. Крім своїх обов’язків вченого секретаря, вона брала безпосередню участь у виконанні науково-дослідних робіт з інфекційної патології, опублікувала 34 наукові праці з цієї проблематики. Неодноразово нагороджувалась за відмінну працю грамотами і подяками. Нагороджена відзнакою «Відмінник охорони здоров'я». Користувалась великою пошаною хворих і співробітників.
ШАГІНЯН Валерія Робертівна, доктор медичних наук. Наукова діяльність її пов’язана з вивченням епідеміологічних характеристик парентеральних ві-русних гепатитів, розробкою стратегії профілактики перинатальної передачі вірусів гепатитів В і С. Сфера наукових інтересів В.Р. Шагінян стосується та-кож специфічної діагностики вірусних гепатитів, питань імунопрофілактики інфекційних хвороб.
Помічниками директора у керівництві науковою та науково-організаційною роботою Інституту були і є вчені секретарі.
Вони проводили підготовку роботи Вченої ради, корегують оформленням, своєчасне подання пропозицій нових планів науково-дослідних робіт у відповідності до вимог Інституту, конкурсів, об’явлених АМН, МОЗ та іншими міністерствами і відомствами України, грантів за профілем роботи Інституту, організовували їх обговорення на засіданнях Вченої ради, своєчасно подавали всю необхідну документацію з цього питання до відповідних закладів. Здійснювали координацію тематичних планів НДР, які виконувались структурними підрозділами Інституту. Організовували і приймали участь в контролі за своєчасним і якісним їх виконанням. Контролювали своєчасне завершення виконання річних планів НДР, забезпечували підготовку звітів і їх обговорення на засіданнях Вченої ради. Приймали активну участь у підготовці річного звіту Інституту про наукову і науково-організаційну діяльність і своєчасне подання до МОЗ або АМН України. Щорічно складали проект плану роботи Вченої ради Інституту та представляли її на затвердження, контролювали його виконання і виконання прийнятих Вченою радою рішень. Готували засідання Вченої ради, вели її протоколи та всю документацію. Організовували і забезпечували проведення конкурсів по заміщенню вакантних посад в структурних підрозділах Інституту. Готували пропозиції і оформлювали план підготовки наукових кадрів Інституту, щорічно організовували конкурс щодо прийняття в докторантуру, аспірантуру, клінічну ординатуру перспективної молоді, контролювали виконання учбових планів особами, які прийняті і навчаються, забезпечували проведення їх атестації на засіданнях Вченої ради, а також своєчасне отримання стипендії. Вели документацію щодо оплати керівників дисертаційних робіт і щомісяця представляли її до бухгалтерії. Організовували апробацію на засіданнях Вченої ради закінчених докторських дисертацій. Готували пропозиції і всі матеріали для обговорення на Вченій раді щодо присвоєння вчених звань «старший науковий співробітник» і «професор». Двічі на рік (весняна та осіння сесії) організовували та проводили разом з комісією вступні та кандидатські іспити з «епідеміології», «мікробіології», «вірусології» та «інфекційних хвороб». Оформлювали і зберігали протоколи та посвідчення. За рішенням директора та заступника директора з наукової роботи виконували поточні завдання, відповідали на листи та накази АМН, МОЗ України, інших міністерств, відомств.
Починаючи з післявоєнних років, коли директором Інституту був Сергій Миколайович Терехов, вченим секретарем у нього була кандидат медичних наук Янченко Тамара Федорівна. Це була обізнана, добра і талановита людина, яку поважали і цінували всі співробітники і, особисто, Сергій Миколайович. В тяжку для Тамари Федорівни годину, він проявив турботу, призначивши догляд за нею співробітниками Інституту.
Після смерті Т.Ф. Янченко у 1962 році вченим секретарем призначили кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника Рижевську Наталію Іллівну, ветерана Великої Вітчизняної війни, ветерана праці. Крім своїх обов’язків вченого секретаря, вона брала безпосередню участь у виконанні науково-дослідних робіт з інфекційної патології, опублікувала 34 наукові праці з цієї проблематики. Неодноразово нагороджувалась за відмінну працю грамотами і подяками. Нагороджена відзнакою «Відмінник охорони здоров'я». Користувалась великою пошаною хворих і співробітників.
Шиманський Олег Васильович, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, який працював при к.мед.н. С.М. Терехові і при професорі Марко Никифоровичі Мельнику, у 1969 році змінив на цій посаді Н.І. Рижевську. Він був кваліфікованим епідеміологом, талановитим дослідником, опублікував понад 45 наукових праць. Відзначався великою внутрішньою організованістю і вимогливістю до себе, тому проявляв вимогливість і до інших. До своїх обов’язків вченого секретаря відносився з почуттям відповіда-льності, принциповості.
У 1978 році на посаду вченого секретаря була призначена Іветта Григорівна Кожухар, яка працювала на цій посаді до 1981 року.
Після об'єднання з Інститутом інфекційних хвороб України директором Інституту став Аркадій Федорович Фролов, професор, чл.-кор. АМН, НАН України, РАМН.
Після об'єднання з Інститутом інфекційних хвороб України директором Інституту став Аркадій Федорович Фролов, професор, чл.-кор. АМН, НАН України, РАМН.
Вченим секретарем у нього до 1990 року працювала Зарицька Інна Леонідівна, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, яка приймала активну участь в розгляді основних питань діяльності Інституту. Добре справлялася з великим потоком інформації, який завжди надходив до наукової частини. Була комунікабельною і по діловому вирішувала всі питання. Опублікувала 19 наукових праць.
У 1990 р. до На посаду вченого секретаря знову була призначена Кожухар Іветта Григорівна, кандидат медичних наук, старший науковий співробіт-ник. Вона працювала і працює при 6 директорах Інституту: професорі М.М. Мельнику, чл.-кор. АМН, НАН України, РАМН, професорі А.Ф. Фролові, професорах А.М. Щербінській, О.П. Сельніковій, В.Ф. Марієвському, В.І. Задорожній.
Крім основної роботи І.Г. Кожухар була відповідальним виконавцем і керівником наукових досліджень з питань антибіотикотерапії інфекційних хвороб, удосконалення організації і проведення інформаційного і патентного забезпечення наукових розробок з проблем епідеміології та інсектології; керівником групи супроводження наукових розробок, які виконувались в рамках Національної програми профілактики СНІДу в Україні.
Автор 74 наукових праць. На посаді вченого секретаря проявила себе хорошим організатором та ерудованим спеціалістом, здатним глибоко розумітись у проблемах, які ставляться перед Інститутом, і намічати їх перспективу. Приймала участь в організації і проведенні міжнародних наукових конференцій, з’їздів. Багато років працює головою експертної комісії Інституту. Приймала активну участь у громадському житті Інституту: понад 15 років була заступником голови профспілкового комітету та багато років - беззмінним секретарем дільничної виборчої комісії по виборах до Верховної, районних та міських Рад народних депутатів. Неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами МОЗ України і Республіканського та міського комітету профспілки, Президії АМН України.
Доброзичливість до співробітників, виняткова працездатність, компетентність і підтримка - головні якості
І.Г. Кожухар, за якими вона користується заслуженим авторитетом серед співробітників.
Крім основної роботи І.Г. Кожухар була відповідальним виконавцем і керівником наукових досліджень з питань антибіотикотерапії інфекційних хвороб, удосконалення організації і проведення інформаційного і патентного забезпечення наукових розробок з проблем епідеміології та інсектології; керівником групи супроводження наукових розробок, які виконувались в рамках Національної програми профілактики СНІДу в Україні.
Автор 74 наукових праць. На посаді вченого секретаря проявила себе хорошим організатором та ерудованим спеціалістом, здатним глибоко розумітись у проблемах, які ставляться перед Інститутом, і намічати їх перспективу. Приймала участь в організації і проведенні міжнародних наукових конференцій, з’їздів. Багато років працює головою експертної комісії Інституту. Приймала активну участь у громадському житті Інституту: понад 15 років була заступником голови профспілкового комітету та багато років - беззмінним секретарем дільничної виборчої комісії по виборах до Верховної, районних та міських Рад народних депутатів. Неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами МОЗ України і Республіканського та міського комітету профспілки, Президії АМН України.
Доброзичливість до співробітників, виняткова працездатність, компетентність і підтримка - головні якості
І.Г. Кожухар, за якими вона користується заслуженим авторитетом серед співробітників.
В 2015 р. вченим секретарем Інституту була призначена д. мед. н., професор О.А. Ракша-Слюсарева.
У листопаді 2017 року на посаду вченого секретаря була призначена Винник Наталія Петрівна, кандидат медичних наук.
У лютому 2021 року на посаду ученого секретаря була призначена Кононова Ірина Георгіївна, кандидат медичних наук.
