Фахівці клінічних підрозділів Інституту надають високоспеціалізовану та висококваліфіковану консультативно-лікувальну допомогу хворим з інфекційною патологією, переважно вірусної, бактерійної та паразитарної етіології (нейроінфекції, вірусні гепатити, СНІД тощо) в межах України на поліклінічному та стаціонарному рівнях. Клініка є провідною консультативною установою МОЗ України з надання медичної допомоги медичним закладам з актуальних проблем інфекційної патології.
Наукова тематика клініки Інституту направлена на розробку і впровадження нових високотехнологічних методів діагностики та лікування інфекційних хворих з метою прискорення їх одужання та попередження хронізації процесу.
У структурі клініки функціонує 3 наукових відділи (відділ вірусних гепатитів та СНІДу, відділ нейроінфекцій, відділ інтенсивної терапії та детоксикації), клініко-діагностична лабораторія, консультативна поліклініка та наступні відділення:
Ліжковий фонд клініки складає110 ліжок.
Клініка Інституту розташована на двох базах. У 2014 р. на базі Інституту створено Центр інфекційних уражень нервової системи.
- Відділення вірусних гепатитів з палатою інтенсивної терапії - 32 ліжка.
- Відділення СНІДу з палатами інтенсивної терапії - 38 ліжок
- Консультативна поліклініка
- Клініко-діагностична лабораторія
- Відділ та відділення нейроінфекцій - 23 ліжка
- Відділ та відділення інтенсивної терапії та детоксикації - 17 ліжок.
Медична допомога на стаціон арному рівн і надається хворим із 65 ноз ологічними фо рмами.
У 2013 році в Інституті ро зпочата реалізац ія програми ліку вання вірусного гепатиту С при Національній Академії медичних наук України.
На базі ДУ «Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського», проводиться сучасна діагностика уражень печінки, визначення стадії фіброзу печінки апаратом FibroScan 402 та ультразвукова еластографія печінки, стеатометрія (визначення ступеню жирової інфільтрації печінки), ультразвукова діагностика всіх органів.
Показання для проведення:
- Хронічний гепатит С;
- Хронічний гепатит В;
- Хронічний гепатит С або В з ко-інфекціеєю ВІЛ;
- Алкогольні захворювання печінки (стеатоз і стеатогепатит);
- Стеатоз і неалкогольний стеатогепатит (діабет, надлишкова вага, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, підвищений артеріальний тиск);
- Первинний скринінг;
- Динаміки на фоні лекування і без нього.
Переваги методу:
- Неінвазивність - не потребує глибокого проникнення інструменту в тіло та забору зразків тканини;
- Детальність - відображають ступені фіброзу (F0, F1, F2, F3, F4);
- Достовірність - точна кількісна та якісна оцінка фіброзу, стеатозу печінки на всіх стадіях, незалежно від локалізації;
- Клінічна значимість - прогнозування ускладнень портальної гіпертензії при цирозі печінки, формування раку печінки;
- Простота та низька вартість.
Фіброз печінки - патологічна зміна структури органу, при якому відбувається розростання сполучної тканини, яка заміняє собою більшу частину тканин печінки. По суті, цей процес є захисною реакцією організму, спрямованої на підтримку структури органу, ураженого різними захворюваннями.
Основними причинами, що викликають руйнування тканин печінки і утворення на їх місці сполучної рубцевої тканини є:
- Аутоімунні та вірусні захворювання печінки: встановлено, що найбільш високі ризики існують для розвитку фіброзу печінки при гепатиті С;
- Вживання спиртовмісних продуктів в непомірних кількостях;
- Поразка печінки хімічними сполуками і важкими металами;
- Вживання ліків, при тривалому застосуванні яких відбуваються фіброзні зміни в печінці;
- Захворювання внутрішніх органів і систем, наприклад, серцева недостатність.
Помітних ознак захворювання на ранній стадії фіброзу печінки не спостерігається, так як освіта сполучної тканини в ній відбувається вкрай повільно. Явні клінічні ознаки проявляються тільки протягом як мінімум 5 років після початку патологічних процесів.
З огляду на те, що недуга розвивається повільно і непомітно, фіброз печінки 1 ступеня найбільше нагадує запалення селезінки. При цьому розміри залози дещо збільшуються, а вміст у крові лейкоцитів еритроцитів і тромбоцитів помітно знижується. На 4 же стадії захворювання нерідко переходить на стадію цирозу, від чого можуть з'явитися варикозні вени у верхній частині травного тракту. Варто відзначити, що збільшення печінки відбувається вкрай рідко. Навпаки, в більшості випадків її розміри вкрай малі.
Які ще ознаки можуть говорити про наявність фіброзу:
- Болі в печінці;
- Підвищений рівень стомлюваності;
- Нудота і розлад травлення, якщо причиною патології став ураження печінки паразитами, може з'явитися блювота з домішкою крові;
- Захворювання, пов'язані з змінами складу крові - лейкопенія, анемія та інші.
Інтенсивність прояву симптомів фіброзу печінки змінюється в залежності від імунологічної відповіді організму, а також від причин, що викликали появу патології.
